Науковці кафедри займалися  проблемами бездротової передачі енергії і працювали над розробкою мікрохвильових генераторів безперервної дії. Першим таким генератором був потужний дворезонаторний  пролітний клістрон, створений в 1949 році. Клістрон мав потужність 1,5 кВт в безперервному режимі і працював на довжині хвилі близько 10см. В І957р. зав. каф. проф. Тетельбаум С.І. став засновником і першим відповідальним редактором науково-технічного часопису “Известия высших учебных заведений СССР по разделу радиотехника ” (сьогодні – Известия высших учебных заведений  – Радиоэлектроника”), який має високий світовий  рейтинг і перевидається в США. Після смерті С.І.Тетельбаума в 1958 р. кафедру очолив його учень, професор Тараненко В.П.

    Професор Тараненко Вадим Павлович очолював кафедру  близько 40 років. В цей час кафедра  у відповідності до напрямку наукових досліджень та змісту навчального процесу змінила свою назву на кафедру радіотехнічних пристроїв та систем (РТПС) і стала відомою в Україні та за її межами науковими дослідженнями в  області електроніки надвисоких частот, широким впровадженням результатів наукових досліджень у промисловості, а також поставленим на сучасному науково-технічному рівні учбовим процесом з підготовки висококваліфікованих спеціалістів з радіотехніки.

    З 1998 р. кафедру очолює професор Правда Володимир Іванович. Правда Володимир Іванович успішно поєднував керівництво кафедрою з посадою декана радіотехнічного факультету. Кафедра  стає провідною по підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом «Радіотехніка». На базі кафедри працювала науково-методична комісія (НМК) Міносвіти України з напрямку «Радіотехніка», яку очолював проф. Правда В. І.  НМК визначала зміст і перспективу підготовки фахівців з напряму „Радіотехніка” в Україні.

     З жовтня 2016 року посаду завідувача  кафедри РТПС займає професор, доктор технічних наук Жук Сергій Якович. Професор Жук С.Я. очолює наукову школу кафедри радіотехнічних пристроїв та систем «Технології адаптивної обробки сигналів та інформаційних процесів з випадковою структурою в радіотехнічних системах». Підготував 1 доктора та 15 кандидатів технічних наук. Є автором понад 280 наукових праць, 1 підручника, 13 навчальних посібників, а також 3 монографій. З 2007 р. по 2013 р. був членом експертної ради ВАК України. Має стаж педагогічної діяльності більше 30 років. На кафедрі РТПС викладає фахові дисципліни, пов’язані з оптимальною і адаптивною обробкою сигналів. Є членом спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій, членом редколегій фахових журналів, у тому числі «Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника», «Вісник НТУУ „КПІ”. Серія Радіотехніка. Радіоапаратобудування» на радіотехнічному факультеті КПІ ім. Ігоря Сікорського.

     Кафедра широко відома своєю науково-дослідною роботою в галузі електроніки надвисоких частот. Роботи були започатковані в 50-х роках при вирішенні задач з проблеми передачі електроенергії за допомогою радіо­хвиль.

     В 1953-1956 роках були створені перші потужні ізохронні генератори   зворотної    хвилі    потужністю    на  2-3  порядки  більше існуючих тоді елект­ронних НВЧ приладів. В 1954-1957 рр. була розроблена теорія та створені експериментальні макети генераторів НВЧ нового типу – фазохронів, що працюють за принци­пом тривалої взаємодії електронів з несповільненими електромагнітними хвилями. В 1957 році був виготовлений перший в світі експериментальний фазохронний генератор зворотної хвилі.

Колектив кафедри РТПС в 1967 році.

    В 1959 році розпочались роботи по розробці та створенню потужних ламп біжучої хвилі в сантиметровому діапазоні. Були виконані фундамент-тальні роботи з теорії ЛБХ типу «О», а в 1962 році була створена перша в СРСР потужна ЛБХ безперервної дії, на основі якої розроблялися радіолокаційні системи та системи радіопротидії. За розробку та впрова-дження в серійне ви-робництво потужної  ЛБХ керівникові робіт Тараненку В.П. та співробітникам кафед-ри  ІІравді В.І., Комарчуку О.Р., Дереновському М.В., Ліждвою К.Я., Дьяченку С.М, Шевченку В.І. була присуджена Державна премія України.

     Маючи вагомі здобутки, кафедра виконала серію науково-дослідних та конструкторських робіт в галузі електронної оптики зі створення прецизійних електронно-оптичних систем для запису    інформації на носіях. Логічним завершенням цих робіт стали розробка та створення системи оптичної обробки інформації багатоканальних лінійних гідроакустичних антен на основі просторово-часового модулятора з магнітооптичним екраном та електронно-променевою адресацією. Була створена система просторового керування лазерів великої потужності.

     Результати розробок ЕОС високого розрізнення з підвищеною електронною яскравістю на базі локальних емітерів використовувались в ряді НДР на замовлення НВО «Астрофізика» (м.Москва), Московський НДІ телебачення, Центр керування космічними польотами. В 1970-роках на кафедри під керівництвом доц. Лянного В.П. проводились розробки та впровадження апаратури дистан-ційного контролю та керування процесами гірського видобутку корисних копалин відкритим способом.

     З 1977 року по 1998 рік на кафедрі працювала наукова лабораторія волоконної оптики та лазерного обладнання (науковий керівник доц. Хотяїнцев Сергій Миколайович. Колектив лабораторії (приблизно 20 співробітників) виконував НДР на замовлення НПО «Енергія» (Москва), НДІ Гідромеханіки ім. Вєдєнєєва (Петербург) – роботи по захисту міста від повені, виконувались замовлення НДІ «Гідроприлад». Науковці лабораторії проводили лекції та лабораторні роботи для студентів  по застосуванню лазерного   об-ладнання та  волоконно-оптичних систем, захищена кандидатська дисертація Богомоловим М.Ф., який доцентом продовжив цей напрямок на кафедрі КіВРА.

    З 1974 року на кафедрі РТПС активно впроваджувались комп’ютерні методи проектування радіотехнічних пристроїв – група машинного проектування під керівництвом проф.Трохименко Я.К., до складу входили доц. Каширський І.С., аспіранти Головін В.А., Рибін О.І., Дюжаєв Л.Г. та інш. Розрахунки проводилися на вітчизняних ЕОМ «МИР». По результатам виконаних НДР були захищені дисертації та написані навчальні посібники «Проектирование радиотехнических схем на инженерных ЭВМ», Обобщенная оптимизация электронных схем» В подальші роки  це стало основою для розвитку цифрових технологій на кафедрі.

Дослідження модему 10Мбит  радіомоста (1999р.)

    У нинішніх умовах радіотехнічні системи отримали подальший розвиток на основі широкої комп’ютеризації та впровадження новітніх інформаційних технологій. У 2016 році за ініціативою доцентів Купрія О.М та Могильного С.Б. і завдяки спон-сорській підтримці випускника РТФ Леоніда Пашкевича – директора групи компаній NG, на кафедрі створено найсучаснішу лабораторію «Пристроїв цифрового оброблення сигналів» на сигнальних процесорах (DSP) фірми Texas Instruments.

    Cучасного розвитку набула лабораторія основ телебачення та телевізійних систем – лабораторія цифрового телебачення, в якій впроваджені дослідження  на цифровому мультіплексорі COD–881MS, знайомство з цифровим відеомікшером режисера GVM–1200, у якості джерел програм використовуються сигнали ефірного та супутникового ТБ, студійні камери, відеомагнітофони та тестові сигнали генераторів

    З 2016 року на кафедрі працює Академія безпровідних технологій MikroTik. Академія дозволяє здати тести та отримати міжнародний сертифікат MTCNA,. В ній створюються розробки систем Інтернету речей та робототехніки з використанням технологій машинного навчання. Електронні пристрої – це системи з «розумом»: мікроконтролером або мікрокомп’ютером – складовою «розумного дому» та «Інтернету речей». Тому з таким етузіазмом вивчаються в Академії мікрокомп’ютери Raspberry Pi та створються цікаві проекти. Робототехніка – не самоціль Академії: «залізо» є чудовою мотивацією для вивчення мов програмування. Крім того, системи бездротового дистанційного керування – це вже радіотехніка.

     Кафедра багато уваги приділяє роботі зі студентами та майбутніми абітурієнтами в науково-технічних гуртках та факультативно. Члени гуртка веб-програмування та проектування радіоелектронних пристроїв щорічно роблять 6-8 доповідей на науково-технічних конференціях та семінарах, в тому числі і міжнародних, загалом   опублікована 121 наукова праця, за активної участі гуртківців виконані дві ініціативні НДР «Розробка та дослідження електронного інтерактивного галузевого сайту» та «Розробка та дослідження універсальної галузевої інтерактивної мережі». Щорічно проводяться факультативи «Створення мобільних додатків в Android Studio», «Створення проектів з Python на Raspberry Pi», «Програмуємо на С#»  тощо.Факультатив Raspberry Pi про найпопулярніший мікрокомп’ютер у світі розміром з кредитну карту – вивчаються особливості роботи з ОС Raspbian на основі ядра Linux, програмування виводів GPIO, підключення відеокамери, організація відеопотоку в реальному часі, організація роботи в мережі та безпечний дистанційний доступ, встановлення веб-сервера та налаштування сенсорного екрану. Вивчається мова Python та можливості реалізації проектів з використанням Raspberry Pi, вчаться створювати додатки для Android, використовуючи Android Studio.

     Доцент Могильний С.Б. очолює секцію інформаційних технологій та робототехніки МАН України. Він відзначений Грамотами Президії Національної академії наук України та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації за підготовку переможців Всеукраїнського етапу конкурсу наукових робіт учнів – членів Малої академії наук України. В 2020 р. на 2 етапі конкурсу-захисту наукових робіт два учні МАН знову стали переможцями. Їх роботи «Дистанційне керування телескопом» та «Крокуючий робот із стереобачення та нейронною мережею розпізнавання об’єктів», виконані на кафедрі РТПС, були високо оцінені авторитетним журі.

     В 1995 р. на кафедрі організована міжгалузева „Лабораторія методів та засобів криміналістичних досліджень” (зав.лаб. с.н.с., к.т.н. Лєвий С.В.). Спільно з відповідними структурами МВС України та СБУ вона займається розробкою та впровадженням апаратури для криміналістичних досліджень.

     За роки свого існування кафедра підготувала 5 докторів та більше 50 кандидатів наук. Співробітники кафедри були деканами радіотехнічного факультету заслужений діяч науки України професор Тараненко В.П. 1974 – 1988 р.р., заслужений працівник освіти України професор Правда В.І. 1989 – 2003 р.р., заслужений викладач КПІ доц. Дяченко С.М., доц. Шпилька О.О. – заступники декана РТФ Співробітниками кафедри написані монографії, підручники, сотні наукових статей. За підручник «Основи телебачення» доценту Домбругову Р. М. була присуджена Державна премія України. За останні роки видано 4 монографії, підручники „Телекомунікаційні системи”, „Електродинаміка та поширення радіохвиль”, перевиданий енциклопедичний довідник „Радіотехніка”.

     В 2018 році старшим викладачем, к.т.н. Неуйміним О.С.  отримано грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених. За підтримки гранту виконана науково-дослідна робота “Розробка методів виявлення безпілотних літальних апаратів на послідовності відеозображень”. Тема дослідження обумовлена тим, що розвиток технологій побудови безпілотних літальних апаратів, їх доступність і масове використання для вирішення широкого кола завдань привело до появи нового класу загроз: застосування в терористичних цілях, фотозйомка засекречених об’єктів, вторгнення на заборонену територію та ін. Тому виникла потреба в розробці систем безпеки, які вирішують завдання виявлення та визначення місцеположення безпілотних літальних апаратів.

     Молодий викладач кафедри Товкач І.О. став Лауреатом премії Київського міського голови 2019 р. за особливі досягнення молоді (в номінації «наукові досягнення»), фіналістом конкурсу проектів оборонних технологій «Sikorskiy Challenge» 2019 р., переможцем конкурсу КПІ ім.Ігоря Сікорського «Молодий викладач-дослідник-2019».

     В 2020 році, при реформуванні радіотехнічного факультету, кафедра змінила свою назву на кафедру радіотехнічних систем (РТС).

     В 2020-2022 роках на кафедрі виконана науково-дослідна держбюджетна робота за темою: № 2317п «Програмний комплекс моделювання процесів обробки траєкторної інформації в системі захисту від малорозмірних безпілотних літальних апаратів». Створене алгоритмічне та програмне забезпечення може бути використане при модернізації існуючих і розробці перспективних систем захисту від безпілотних літальних апаратів для підвищення ефективності їх виявлення і супроводження.

     Команди у складі співробітників кафедри стали фіналістами X Фестивалю інноваційних проєктів “Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ” та ХІІ міжнародного фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Chellenge 2023».

     В 2021 році аспірантом кафедри Мирончуком О.Ю. вперше на радіотехнічному факультеті було захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії  (PhD) за спеціальністю 172 – Телекомунікації та радіотехніка.

     В 2023 році було видано підручники «Теорія ймовірностей в радіотехніці» (В. М. Васильєв, С. Я. Жук)  та  «Радіонавігаційні системи» (В.М. Васильєв). З 2021 по 2024 роки на кафедрі було видано 46 навчальних посібників за дисциплінами кафедри.