Поруч зі стрімким розвитком безпілотників розвиваються і способи боротьби з ними. На фронті найбільш ефективним способом протидії дронам вважаються системи РЕБ, каже спеціаліст з РЕБ підрозділу «К-2» Володимир Хоменко. Їх використовують для захисту бійців від FPV, боротьби з розвідувальними і далекобійними дронами ‒ «Геранями», «Герберами» і «Шахедами», які атакують міста. І якщо про влаштування дронів, їхні різновиди багато чого відомо, то про РЕБи говорять менше. DOU розібрався, що таке РЕБ, як вона працює, наскільки вона ефективна проти «Шахедів», що робити з дронами зі штучним інтелектом або оптоволокном.
«РЕБ без РЕР ‒ це профанація». Що треба знати про радіоелектронну боротьбу
Радіоелектронна боротьба ‒ це втручання в роботу електронних систем противника за допомогою радіовипромінювання. РЕБ є одним з головних елементів протидії БПЛА, оскільки допомагає масово зупиняти ворожі безпілотники. Йдеться не тільки про літальні, а й наземні чи надводні дрони.
Під впливом РЕБ FPV-дрон, який не має стабілізації, стає некерованим і падає. Якщо це DJI або інші розвідувальні дрони ‒ можуть спрацювати аварійні протоколи і тоді дрон зависає на місці, повертається чи набирає висоту. Олексій Кривопішин, CTO Moodro Tech, пояснює, що для будь-якого РЕБ головне створити умови, за яких дрон перестає отримувати критичні сигнали:
- Uplink ‒ команди керування,
- Downlink ‒ відеопотік,
- GPS або інший супутниковий канал ‒ навігаційні дані.
Щоби подавити ворожі сигнали, які виведуть з ладу дрон, передусім їх треба виявити. Засоби, які детектують дрони і визначають всю необхідну інформацію, щоб їх збити, називають радіоелектронною розвідкою (РЕР). Як правило, сьогодні РЕБ і РЕР працюють у зв’язці. «РЕБ без РЕР ‒ це повна профанація. Бо для того, щоб ефективно протидіяти будь-якому БПЛА, треба знати, чому ти саме протидієш», ‒ каже військовий спеціаліст з РЕБ підрозділу «К-2» Володимир Хоменко. Він пояснює, що РЕБ працює в певному діапазоні частот залежно від ділянки фронту. Річ у тім, що на різних ділянках ворог використовує різні діапазони частот, на яких працює більшість безпілотників там. Це може бути діапазон 200-1050 МГц або ж 2100-2700 МГц тощо. І щоб їх подавити, РЕБ має працювати в тому самому діапазоні, відповідно до ширини сигналу дрона, якому треба протидіяти.
Ворог достатньо часто змінює діапазони частот, у яких літають дрони. Частоти треба знати, щоб налаштувати під них РЕБ. Для цього й існує РЕР. РЕР допомагає завчасно визначити тип сигналу, ширину, центральну частоту і налаштувати РЕБ проти ворожих БПЛА.
Чим відрізняються системи РЕБ
Системи РЕБ відрізняються за дальністю, сценаріями застосування, принципами роботи тощо. Експерти стверджують, що універсального засобу не існує і кожну створюють під різні завдання. Наприклад, за дальністю застосування виокремлюють такі:
- Субтактичний (мобільний/персональний) ‒ малі засоби, призначені для захисту однієї людини або кількох людей від атак FPV. Такі системи встановлюють на дах автомобіля або вони мають вигляд рюкзака. Радіус дії таких систем до 50 метрів. Вони мають бути постійно увімкненими. Зазвичай використовують без РЕР.
- Тактичний (окопний) ‒ системи з дальністю від 100 до 500 м, які працюють у зв’язці з РЕР. Зазвичай встановлюють в окопах, але можна встановити і на авто. Їхнє завдання ‒ захищати місце розташування бойової техніки чи підрозділів. Ефективні проти FPV і частини розвідувальних дронів.
- Оперативно-тактичний ‒ рішення із дальністю до 50 кілометрів. Вони засікають повітряні цілі, протидіють розвідникам і перешкоджають зв’язку.
- Стратегічний ‒ великий, дорогий і рідкісний клас. Такі системи здатні глушити зв’язок авіації. За словами Тимофія Юркова, співзасновника Contra-Drone, випромінювання з таких комплексів можна помітити навіть на супутниках. Це означає, що їх доволі легко виявити.
Окрім цього, системи можуть розрізняти за спрямованістю дії. Є направлені РЕБ і купольні. Направлені фокусують енергію в промінь, що дає змогу впливати на дрони точково і на сотні метрів. Натомість купольні створюють навколо себе перешкоди, які глушать всі сигнали у визначеному діапазоні частот. За словами Юркова, такі системи мають ефективну дальність у кілька десятків метрів. Проте захищають від атак з будь-якого напряму. Такий тип найбільш поширений у РЕБ-рюкзаках, машинах і на рухомій техніці.
РЕБ відрізняються і технологією завад, які перешкоджають роботі БПЛА. В основі будь-якого засобу РЕБ лежить блок генерації та обробки сигналу. Він може генерувати «білий шум» ‒ це найбільш простий метод впливу, який випромінює рівномірний сигнал у доволі широкому діапазоні. Якщо він працює на тій самій частоті, що й приймач в дроні, то канал заповнюють перешкоди. Грубо кажучи, він «перекрикує» зв’язок оператора з дроном. Інший варіант ‒ використовувати SDR-плати. Окрім «білого шуму», вони можуть створювати більш розумну софтову заваду на рівні протоколів передачі сигналу ‒ це називають Smart РЕБ.
Як РЕБ бореться з дронами
На фронті системи РЕБ вважаються найбільш ефективним способом протидії дронам. За оцінкою Володимира Хоменка, 70-80% БПЛА є радіокерованими і піддаються впливу радіоелектронної боротьби. Наприклад, у зоні відповідальності його підрозділу вдається подавити не менше як 80% всіх БПЛА. А FPV ‒ взагалі 89-95%. Проте важливо розуміти, що йдеться не про роботу окремо взятого РЕБ. Лінія протидії безпілотникам вибудовується ешелонами. Вона розтягується від лінії бойового зіткнення до тилу. На різних відстанях встановлюють різні системи РЕБ для успішної протидії якомога більшій кількості різних типів дронів.
Наприклад, купольна система РЕБ робить так, щоб FPV не долітали до окопів, але дальність її ураження може не діставати до розвідувальних дронів або деяких бомберів. Тому в тому районі встановлюють більш потужні системи направленої дії. «БТР одного з підрозділів, якому ми постачаємо системи РЕБ, наїхав на міну. Треба було евакуювати особовий склад. Наша РЕБ працювала близько восьми годин. За цей час він знищив близько 10 ворожих дронів, які намагалися влучити у наших військових», ‒ навів приклад роботи купольної РЕБ Юрков.
Також варто враховувати, що різні типи дронів працюють за різними протоколами передачі даних, мають різні сигнали керування та відео і різну частоту. Тому вони можуть бути більш або менш стійкими до певного впливу. За словами військовослужбовця, приблизно 90% FPV-дронів зараз передають відео по простому аналоговому сигналу. Таке відео можна глушити «білим шумом» ‒ тобто сильним безструктурним сигналом, який забиває картинку. Це працює, але не завжди ефективно.
«Краще використовувати більш складні спеціальні перешкоди, які руйнують синхроімпульс ‒ частину сигналу, яка вказує, коли починається новий кадр. При його руйнуванні зображення стає нечитабельним, навіть якщо частина відео ще проходить», ‒ каже Володимир. Для керування такими FPV-дронами часто застосовують протоколи ELRS або TBS. ELRS ‒ це open source протокол, до якого росіяни можуть вносити свої зміни. Тож якщо вони змінять один з параметрів, РЕБ починає гірше впливати на дрон або не впливає взагалі. За словами Хоменка, щоб ефективно протидіяти кожному БПЛА, треба визначити тип сигналу, ширину, центральну частоту кожного окремо взятого БПЛА (FPV в тому числі ‒ ред.). І вже відповідно до цього ухвалюють рішення, який тип завади треба використовувати.
Не менш важливо, щоб бійці знали максимум інформації про свої РЕБ-системи, грамотно їх застосовували. Оскільки іноді неправильне застосування РЕБ може створювати більше проблем, ніж дії ворога. Так, спеціаліст РЕБ з «К-2» пояснює, якщо в окопі РЕБ увімкнена постійно, то вона може зробити «сліпою» РЕР поруч. Тоді РЕР втрачає можливість виявляти дрони в цих діапазонах частот вчасно або взагалі.
Як не подавити власні дрони
Системи РЕБ можуть впливати не тільки на ворожі дрони, а й на свої. Спеціаліст «Аеророзвідки» Сергій каже, щоб уникнути таких ситуацій, конче потрібно вибудовувати горизонтальні зв’язки на фронті. «Всі ж чули жарт, що найстрашніша РЕБ ‒ це не ворога, а своя. Тому що вона розміщена біля тебе і його потужність набагато більша, ніж у ворожої», ‒ каже він. Сергій пояснює, що найкращий спосіб для екіпажів БПЛА уберегти власні борти ‒ особисто познайомитися з РЕБ-підрозділами поруч і проговорити варіанти взаємодії.
«Якось ми працювали на Херсонщині. Треба було летіти з одного берега на інший. Ми попереджали, на якій частості будемо працювати і в яких часових межах. Хлопці на цей час вимикали РЕБ, ми відпрацьовували. Коли ми відлітали, повідомили, що закінчили, і РЕБ вмикали», ‒ розповідає військовий.
За даними «Аеророзвідки», у 2023 році до 50% українських дронів втрачали через «дружній вогонь» від власних РЕБ, ППО і перехоплювачів. У вересні 2025 року на виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 представили систему UA Drone ID. Систему у 2023 у році розробили військові Центру інновацій та розвитку оборонних технологій, «Аеророзвідка» і компанія Cossack Labs. Тоді ж почали застосовувати по всій лінії фронту. UA Drone ID дає змогу бачити розташування власних дронів і зменшує випадки дружнього вогню на 90%. Натомість, за словами Тимофія Юркова з Contra-Drone, на сьогодні відрізнити в радіоефірі свої дрони від чужих досі проблемно. Тому взаємодія з іншими підрозділами ‒ найбільш гарантований варіант зберегти свої дрони.
Чому військові самі покращують РЕБ
Хоменко згадує ще за одну проблему ‒ якість РЕБ-систем. За його словами, нерідко виробники постачають системи, які не відповідають заявленим характеристикам або просто неефективні. «На жаль, є виробники, які шукають лише фінансову вигоду і майже не інвестують в техчастину та R&D. Замовляють найдешевші компоненти в Китаї і не перевіряють, наскільки вони підходять. Потім збирають це все до купи і пропонують за нижчу ціну, ніж є на ринку. Але на фронті воно взагалі не працює», ‒ каже він.
Раніше спеціалісти «К-2» самостійно модернізували та ремонтували засоби РЕБ, тепер же відправляють назад виробнику, каже військовий. Також Володимир розповів про випадок, коли на полігон приїхав один з найбільш відомих виробників РЕБ-систем і заявив, що їхня система здатна подавити всі FPV. Щоб довести це, запропонував операторам влучити у власну машину.
«Після четвертого FPV (без бойового заряду), який прилетів у їхню машину, вони згорнулись і поїхали. Ба більше, на полігоні представники цього виробника, які з кожної праски кричать про ефективність своїх засобів РЕБ та R&D, вперше в житті побачили спектроаналізатор. І як усі їхні засоби РЕБ виглядають на спектрі», ‒ підсумував військовий.
Він наголошує, що важливо, щоб розробник максимально прямо і детально надавав інформацію про можливості РЕБ, як-то дальність дії, частоти, на яких він працює тощо. Це допоможе військовим розуміти, чи буде цей засіб ефективний у їхній смузі.
Натомість є випадки, коли від РЕБ очікують більше, ніж він може робити. Так, CEO Kvertus Ярослав Філімонов пригадав, що кілька років тому вони постачали РЕБ-рюкзаки на фронт для захисту від дронів. «Одному бійцю дали рюкзак на 900-ту частоту. Тоді вона була найактуальнішою. В результаті він виклав ТікТок, який зібрав дуже багато переглядів. У ньому розповів, що наш рюкзак погано працює ‒ не саджає „Орлани“ і не глушить мобільний зв’язок. А він і не має цього робити», ‒ каже Філімонов.
Він пояснює, що покращення систем РЕБ багатоетапний процес. Компанія спочатку його розробляє, потім тестує на полігонах, далі ‒ на фронті. В якийсь момент можуть виявитися проблеми, і пристрій отримує клеймо неробочий. Навіть, коли компанія після цього виправила дефект.
Чи можете РЕБ зарадити оптоволокну
Найбільшою проблемою для систем РЕБ є оптоволоконні дрони, які не можна «заглушити» і які не виявляє РЕР. Оскільки замість радіоканалу, який можна подавити, сигнал проходить фізичним дротом, тож тут немає що подавлювати. Як пояснив Олексій Кривопішин з Moodro Tech, на сьогодні такі засоби становлять не більше як 15% усіх дронів ворога.
Оптоволокно застосовують під конкретні задачі. Наприклад, для знищення нашої РЕБ. Спочатку ворог за допомогою РЕР знаходить позицію «глушилки», а потім секровує на неї оптоволоконний FPV, щоб зробити прогалину в обороні. Так звичайні радіокеровані дрони можуть безперешкодно наближатися до позицій бійців. Експерти впевнені, що оптоволоконні дрони не стануть популярнішими за радіокеровані, оскільки мають низку обмежень. За словами співзасновника Contra-Drone, зазвичай такі дрони важчі й повільніші. Що далі пролітає такий FPV, то вищий шанс, що оптоволоконний кабель десь заплутається або зачепиться. Через це вони втрачають маневрованість і їх легше збити помповою рушницею чи сіткометом. «Були ситуації, коли російські оператори намагалися ухилитися оптоволоконним дроном від пострілів, а в результаті просто рвали кабель і падали», ‒ каже Юрков.
Володимир Хоменко підтверджує, що найбільш ефективний спосіб протидіяти оптоволоконним дронам ‒ фізично їх знищити. Проте він натякнув, що вже є напрацювання, які допомагають РЕБ впливати на такі дрони. «Я вже бачив, як на певній відстані в оптоволоконних FPV з’являються деякі проблеми. Тепер чекаю, поки ці розробки будуть на стадії фінального рішення», ‒ ділиться він.
Інша проблема ‒ застосування штучного інтелекту в FPV. Ця технологія називається «донаведенням останньої милі». Завдяки їй оператор наближається, визначає ціль, а далі дрон через камери відстежує її. Для прицілювання та завдання удару йому більше не потрібен зв’язок з людиною. Тобто він може діяти навіть в умовах РЕБ.
Ярослав Філімонов відзначає, що на дрони з ШІ все ж можна вплинути засобами РЕБ. Але для цього треба їх також покращувати, щоб збільшувати дальність подавлення і «приземляти» їх до того, як вдасться захопити ціль. За його словами, сьогодні дрони з ШІ можуть захоплювати цілі на відстані до 400 метрів.
«Уявимо, що росіяни зможуть збільшити цю відстань до кілометра. Таким дронам будуть потрібні більш якісні камери, що збільшить їхню вартість. А нашою задачею буде давити їх до того, як вони зможуть захопити ціль. Я вважаю, що з цим можна ефективно боротися», ‒ пояснює CEO Kvertus. Ба більше, як розповів Сергій, спеціаліст «Аеророзвідки», росіяни мають дрони, схожі на «Шахеди», які майже повністю автономні. Вони мають на борту ШІ-систему, в яку завантажили базу об’єктів, що необхідно уражати. Далі вони повністю самостійно літають у пошуках цілі.
Якщо раптом БПЛА не знаходить подібний об’єкт і у нього вже починає сідати батарея, він намагається влучити в найближчий рухомий об’єкт. «Це може бути автобус з людьми, цивільні машини ‒ йому без різниці. Думаю, всі бачили новини, як подібне ставалося на Харківщині чи Сумщині», ‒ каже військовий. За словами Володимира Хоменка, таких дронів на фронті не багато і військові постійно шукають способи з ними боротися.
«У кожного „Шахеда“ може бути оператор». Як подавляють далекобійні дрони
Протидія «Шахедам» ‒ це окремий напрям, який майже не перетинається з класичними методами РЕБ проти FPV. Ці баражуючі боєприпаси за своєю природою ближчі до ракет, ніж до дронів. Вони важкі, інерційні, оснащені резервними каналами навігації та використовують багатошарові системи орієнтації.
Класичні методи радіовпливу, зокрема підміна GPS-координат (спуфінг), працювали на ранніх етапах повномасштабної війни. Спуфінг змушував дрон вважати, що він перебуває не над територією України, а десь у Латинській Америці, Австралії тощо. Відповідно він корегував маршрут, щоб повернутися до своєї цілі, а насправді ‒ просто збивався з курсу.
У «Шахедах» за GPS-сигнал від супутника відповідають CRPA-антени. Щоб зробити їх стійкішими до спуфінгу, росіяни збільшили кількість каналів у них. Сергій з «Аеророзвідки» пояснив, що спочатку їх було два, потім чотири, потім вісім, і нині дійшло до шістнадцяти. Всі ці канали одночасно приймають сигнал і визначають позицію «Шахеда» у просторі. Тобто БПЛА актуалізує інформацію про своє розташування одразу з 16 напрямів.
Щоб замінити його координати, треба вплинути на кожен з цих каналів з різних сторін. Простими словами, на нього мають впливати багато РЕБ одночасно або один чи декілька дуже потужних. Але сучасні алгоритми навігації у «Шахедів» уже навчили розрізняти різкі або нелогічні зміни координат, тому хаотичне втручання лише підтверджує для нього, що дані фейкові.
І CRPA-антени ‒ не єдиний спосіб для «Шахеда» дізнатися своє хоча б орієнтовне розташування, пояснює Володимир Хоменко з «К-2». РЕБ може впливати на «Шахеди» не тільки спуфінгом. Коли ешелонована система вибудована правильно, а РЕР і РЕБ чітко взаємодіють, то РЕБ може стати серйозною проблемою для російського дрона. За словами військового, навіть зараз при нальотах на міста є багато «локаційно втрачених» засобів. Це означає, що вони були подавлені.
«З протидії „шахедам“ ми ворога здебільшого наздоганяємо. Вже є певний комплекс заходів, який можна ефективно застосовувати проти „Шахедів“. Наприклад, на одному з обʼєктів критичної інфраструктури з умовних 15-20 „Шахедів“ у районі цілі влучає максимум один, хоча до цього прилітали майже всі», ‒ підкреслює Хоменко.
Експерти зауважують, що окремі модифікації «Шахедів» мають на борту елементи комп’ютерного зору або бази типових об’єктів, які допомагають дрону коригувати орієнтацію навіть без стабільного сигналу. Проте не існує більш чи менш ефективного засобу для боротьби з «Шахедами». Успіх залежить від комплексної роботи різних засобів ППО ‒ РЕБ, РЕР, мобільних вогневих груп, ракетних комплексів і дронів-перехоплючів.
Тимофій Юрков з Contra-Drone каже, що сьогодні дрони-перехоплювачі показують гарні результати і, на його думку, більш ефективні за РЕБ. Він пояснює це тим, що перехоплювач фізично знищує ворожий дрон у повітрі, часто разом із бойовою частиною. А РЕБ може подавати «Шахед», проте передбачити, куди саме він впаде ‒ важко.
До того ж ворожі БПЛА дальньої дії навчили уникати місць розташування ППО. Наприклад, якщо сигнал від одного дрона втрачається, ворог визначає ділянку, де це сталося, і інші засоби коригують маршрут, щоб не потрапити під дію РЕБ і іншого засобу.
Паралельно противник розширює й інші канали керування. Як повідомив Ярослав Філімонов, близько двох місяців тому в окремих збитих «Шахедах» знайшли чорні електронні блоки, які свідчили про спроби вибудовувати Mesh-мережу.
«Mesh-мережа ‒ коли цей блок передає сигнал іншому, а той ‒ далі. Тобто вона дозволяє утворити ланцюжок передачі даних, об’єднати всі дрони в єдину мережу і напряму ними керувати. Наприклад, утворювати рій і віддавати йому команди в режимі реального часу. Або якомусь конкретному „Шахеду“. Це означає, що у кожної „Герані“, „Гербери“ чи „Шахеда“ може з’явитися окремий оператор, як у звичайного дрона», ‒ пояснює Філімонов.
За його словами, зараз вже шукають рішення, як протидіяти дронам з такими мережами за допомогою РЕБ і вже є позитивні сигнали. Проте ця мережа ще не має масового застосування. А багаторівнева оборона з РЕБ, МВГ, дронами-перехоплювачами тощо залишається найкращим варіантом для протидії «Шахедам».
«ІТ-фахівці принесли в РЕБ хмарні рішення». Як удосконалюють РЕБ
Поруч з антенами і підсилювачами у сучасних системах РЕБ важливу роль відіграють алгоритми. Тому виробники систем протидії дронам кажуть, що ІТ-фахівці в їхній сфері ‒ на вагу золота. Саме програмісти створюють алгоритми розпізнавання сигналів, фільтрування шумів і обробки спектра, на основі яких працюють технології РЕР.
Вони формують здатність системи відрізнити ворожий сигнал від цивільного, визначити тип протоколу та побачити появу дрона раніше, ніж це встигає оператор. Точність детекції безпосередньо залежить від правильності софтових моделей та мінімальної кількості хибних спрацювань. Це чиста робота ІТ-інженерів.
CEO Kvertus Ярослав Філімонов вважає, що перехід до Smart РЕБ відбувся завдяки приходу в галузь айтівців, які подивилися на проблеми з іншої площини. «Радіотехнічні команди намагалися збільшувати потужність, тоді як програмісти запропонували впливати не на енергію, а на структуру сигналу, що більш ефективно проти зашифрованих каналів», ‒ каже він.
Smart РЕБ впливає на ворожі дрони на рівні протоколу. Тобто безпосередньо впливає на структуру пакетів даних, які передають команди керування та телеметрію дрона.
Як зазначає Тимофій Юрков із Contra Drone, саме програмне забезпечення SDR-систем в Smart РЕБ допомагає швидко змінювати діапазони частот і генерувати нові типи перешкод. При цьому без потреби встановлювати більш потужні антени, генератори тощо.
«Мозок ‒ це програмне забезпечення. А приймачі, передавачі, підсилювачі ‒ це все, що дозволяє приймати і передавати сигнал. Без цього ‒ ніяк, але вирішує все-таки софт. Тому айтівці дуже важливі для сфери РЕБ», ‒ каже Олексій Кривопішин, CTO Moodro Tech.
Окрім цього, IT-спеціалісти принесли в РЕБ хмарні рішення. Вони побудували інфраструктури, що дозволяють керувати РЕБ і РЕР дистанційно. Завдяки цьому оператори РЕБ менше ризикують життям. Володимир Хоменко каже, що в підрозділі «К-2» саме такі системи, які дозволяють операторам керувати РЕБ, умовно, з будь-якої точки світу, де є інтернет.
Як далі буде розвиватися РЕБ
Еволюція систем радіоелектронної боротьби залежатиме від того, як буде розвиватися ринок дронів. Експерти сходяться на думці, що найближче десятиліття стане часом екосистем, автономних комплексів та інтеграції штучного інтелекту.
Ярослав Філімонов прогнозує, що системи будуть ставати більш універсальними і прості генератори «білого шуму» залишаться тільки в нішевих ролях, а виробники, які не інвестують в R&D і не розробляють Smart РЕБ, далі не зможуть конкурувати на ринку і з часом підуть з нього. На тлі цього деякі гравці вже створюють «хаби підтримки» для малих команд і ентузіастів. Наприклад, Moodro Tech запускає Moodro Tech Hub, який має стати точкою входу для інших розробників антидронових рішень. Компанія готова надавати лабораторії та допомагати в сертифікації.
Окремої уваги вартий ШІ. Багато виробників думають і шукають шляхи, як інтегрувати його в роботу власних систем. Проте Тимофій Юрков переконаний, що штучний інтелект має відповідати суто за підготовку РЕБ: визначати частоту дрона, його протокол, поляризацію, тип сигналу та найефективніший тип завади. Тобто прискорювати детекцію дронів і наведення. Але самостійно довіряти йому подавлення не можна. По-перше, через те, що задача РЕБ ‒ захищати людей і техніку, а по-друге, практично неможливо відрізнити ворожий дрон від свого.
«Я за те, щоб остаточне рішення, застосовувати завади чи ні ‒ було за оператором. Уявіть, якщо ворогу вдасться зламати штучний інтелект і переналаштувати РЕБ на наші частоти? Він почне працювати по наших БПЛА і вільно пропускати російські», ‒ каже Юрков. Одночасно з цим РЕБ-системи будуть збільшувати дальність дії, силу випромінювання, енергоефективні та інші базові показники.
